|
Якщо збираєте гриби чи ягоди… У зв'язку з проведенням сезону масового збору грибів та ягід на території Іванківського району, Державна прикордонна служба інформує про те,що громадяни, які займаються даним видом діяльності, у прикордонній смузі обов'язково повинні мати при собі документи, які посвідчують особу (відповідно до Постанови КМУ від 27.07.1998 року №1147 «Про прикордонний режим»). «Порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в'їзду-виїзду», говориться у статті 202 Кодексу України про адміністративні правопорушення тягне за собою накладення штрафу на громадян від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (119-170 гривень), а на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-340 гривень). Громадяни, які матимуть намір незаконно перетнути Державний кордон України для збору дикоросів на території Республіки Білорусії також негайно будуть притягнені до адміністративної відповідальності за статтею 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вона передбачає: «Перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади – після внесення змін тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 гривень), або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб, виключивши виправні роботи. Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті – після внесення змін тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 8500 гривень). Богдан САВЧУК, начальник відділу прикордонної служби «Іванків» Житомирського прикордонного загону. |
24 июня 2014
|
І ЩО ПІСЛЯ ЦЬОГО МОЖЕ СТАТИСЯ?.. На жаль, нині значної актуальності набула проблема пияцтва та тютюнокуріння серед дітей. Про це й хочу нагадати. З лютого 2010 року діє Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв”, яким внесено зміни до статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення: передбачено заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Нині розпочались літні шкільні канікули. Упродовж дня більшість дітей перебуває без нагляду дорослих. Отож міліція звертається із проханням неухильно дотримуватись чинного законодавства, не продавати пиво, алкогольні, слабоалкогольні напої та тютюнові вироби дітям. Адже кожен з нас відповідає за майбутнє покоління. Продаючи спиртне та цигарки дітям, задумайтесь, що хтось може запропонувати закурити і випити й вашій дитині. І ніхто не може сказати, що після цього може статися... А ще серед гострих соціальних проблем, яких нам, на жаль, сьогодні не бракує, одна з найболючіших – проблема наркоманії. В двадцять першому столітті хворобливий потяг до смертельного зілля набув широкого розмаху. Про наркоманію нині говорять у всьому світі. Щодня хтось вперше бере у руки шприц з отрутою, не замислюючись над тим, що за першою дозою буде наступна, а потім – прірва... Міністерством внутрішніх справ України нині здійснюються профілактичні заходи “Літо-2014”, націлені на забезпечення соціального та правового захисту дітей, попередження вчинення злочинів неповнолітніми і стосовно них, профілактику бездоглядності та інших негативних явищ під час літніх шкільних канікул. Зважаючи на те, що серед молоді має місце поширення певних лікарських засобів, зокрема, ефедрину та його похідних, звертаємося й до працівників аптечних кіосків та медичних закладів: не видавайте дітям та молоді такі лікарські препарати. Марина БАБИЧ, cтарший уповноважений КМСД Іванківського РВ ГУ МВС України в Київській області, капітан міліції. |
24 июня 2014
|
СВЯТО – СИМВОЛІЧНЕ, БУДНІ – У ТУРБОТАХ Уже восьмий рік підряд у першу неділю червня в Україні відзначається День працівників водного господарства. Ця галузь дуже потрібна суспільству для задоволення потреб населення, установ, підприємств і організацій у водних ресурсах. Проте цьогорічне професійне свято працівники Іванківського МУВГ провели скромно і символічно – в своєму колективі. Обласне ж пройшло без представників з Іванкова. Щоправда, кільком членам колективу мають передати з управління водного господарства у місті Києві та Київській області Почесні грамоти. Будні до свята й після – у турботах і тривозі. Буремні події на Майдані у столиці, зміна влади, справжня війна, що почалася на сході України – все це непокоїть кожного члена колективу. Якщо раніше тут могли сподіватися хоч на якийсь розвиток, впровадження нових програм, забезпечення фінансуванням планових і невідкладних заходів на водогосподарських об’єктах, то тепер мають розраховувати лише на власні сили. Як розповів начальник ІМУВГ В.М. Дячук, з початку 2014 року кошти на природоохоронні заходи управлінню не виділялись. А з обласного бюджету й досі не віддали більше як 1,5 мільйона гривень для оплати виконаних ще торік підрядними організаціями робіт. Це, наприклад, розчищення каналів біля Горностайполя, водоскидної галереї на водосховищі у Димарці, встановлення споруд, призначених для скиду води та підземного стоку (що забезпечує зниження рівня ґрунтових вод) в Іванкові біля річки Тетерів та інші. Проте, розуміючи всю складність економічної й політичної ситуації в країні, будівельники з Демидова, Фастова, Києва ще чекають і вірять, що їм всетаки віддадуть зароблене... Тому місцеві водогосподарники нині виконують лише ті роботи, для яких у них є свої можливості. Або залучають інші кошти на виконання природоохоронних заходів. Як ось, скажімо, для розчищення річки Жорнівка в Іванкові, що протягом останніх років було проблемою номер один. Навесні на всіх водосховищах та ставках, які перебувають на балансі ІМУВГ, водогосподарники проводили обстеження, виконували поточні ремонтні роботи, створювали вільні ємкості для прийняття повеневих вод, здійснювали інші заходи, пов’язані з протипаводковим захистом населених пунктів, що можуть постраждати від повені, забезпечували постійний моніторинг гідрологічної обстановки. Наприкінці зими водопілля на малих та середніх річках було нижчим за середню багаторічну норму і супроводжувалося незначним підняттям рівнів води без її виходу на заплави. Пропуск весняної повені цього року пройшов без ускладнень. А ось кінець травня додав проблем. Через сильні зливи, що тривали тоді кілька тижнів чи не щодня, в нашому районі випало 189 мм опадів (при місячній нормі 50 мм). Рівень води в найбільших річках піднімався на 20 і більше сантиметрів. На річці Таль навіть довелося відкривати шлюзи, щоб трохи приспустити воду. І, як це не прикро, жителі прилеглих сіл (зокрема, Шпилів, Рудні Шпилівської) потерпали від підтоплень. До речі, на Київщині у травні була зафіксована така кількість опадів, що складає 325% від норми. Це, як констатував директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда, є рекордом за всю історію метеорологічних спостережень, починаючи з 1871 року. Спеціалісти Іванківського загону Київської гідрогеологомеліоративної експедиції визначали (станом на 30 травня) рівні залягання грунтових вод від поверхні землі. За їх даними, по осушувальній системі річки “Здвиж” (Феневичі, Соснівка) вони знаходилися у межах 0,4 – 0,8 метра, по системі “Вересня” (Димарка, Шевченкове, Красилівка, Старі Соколи) – у межах 0,6м – 1,3м. Для порівняння: у посушливе літо грунтові води спостерігаються на рівні 22,10 метра і глибше від поверхні землі. Зараз працівники ІМУВГ займаються впорядкуванням природних джерел, які є на території нашого району. І готуються до проведення у себе на початку липня обласного семінарунаради з відродження водних ресурсів у рамках громадської природоохоронної акції “До чистих джерел”. Колегам з інших районів їм буде що показати. Тетяна РЯБОКЛЯЧ. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
24 июня 2014
|
Проводяться оперативні та цільові заходи На території Київської області проводяться оперативно-профілактичні заходи під умовною назвою «Метал», «Надра» та цільові профілактичні заходи під умовною назвою «П'яний водій – злочинець!». Мета операції «Метал» – попередження та розкриття кримінальних правопорушень, пов'язаних з металобрухтом, виявлення та знешкодження злочинних груп, що займаються викраденням металу, розукомплектуванням обладнання об'єктів і підприємств енергетики, транспорту, зв'язку, сільського господарства. Мета операції «Надра» – попередження та розкриття кримінальних правопорушень, пов'язаних із надрокористуванням, виявлення та знешкодження злочинних груп, що займаються незаконним видобуванням піску і піщано-гравійної суміші з русел річок. Мета операції «П'яний водій злочинець» – попередження ДТП, скоєних нетверезими водіями, посилення контролю за забезпеченням безпеки дорожнього руху на вулично-шляховій мережі, зниження рівня аварійності, недопущення загибелі та травмування учасників дорожнього руху. |
24 июня 2014
|
Вітали медиків Минулої п’ятниці – напередодні Дня медичного працівника – в РБК традиційно вшановували членів багатосотенного колективу фахівців і працівників цієї так потрібної на усім галузі. На урочистих зборах з цього приводу медиків привітали і нагородили кращих перший заступник голови райдержадміністрації І.О. Глитень, голова райради М.І. Костюченко, головний лікар району О.М. Кадун та головний лікар ЦПМСД Д.Л. Онопрієнко. А учасники художньої самодіяльності району – піснями й танцями у ході святкового концерту. Павло СМОВЖ. На знімках: фрагменти урочистого засідання. Фото автора. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
17 июня 2014
|
УВАЖНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ХВОРИХ – ОСНОВНЕ В ЇХ РОБОТІ Невеличкий колектив Прибірської амбулаторії загальної практики сімейної медицини виконує чималий обсяг роботи з надання невідкладної допомоги жителям населених пунктів, що розташовані на території чотирьох сільських рад – місцевої, Оранської, Пісківської, Старосоколівської. Нині тут працює лише п’ять осіб, а років 7-10 тому було більше двадцяти. Та це й зрозуміло: тоді на базі дільничної лікарні ще діяло стаціонарне відділення, де хворі лікувалися цілодобово. Після реформування медичної галузі й перетворення лікарні в амбулаторію тут надає послуги відвідувачам лише денний стаціонар на п’ять ліжок. Проте всі призначення лікарів медсестри Тетяна Сергіївна ШАМЕНОК і Людмила Федорівна КОЗАЧОК виконують відмінно. Їм допомагає молодша медсестра (вона ж і реєстратор) Лідія Іванівна РОКИТКО. А водій Павло Васильович ШАМЕНОК завжди, як кажуть жінки, у них “на підхваті”. Бо виконує, як потрібно, й сантехнічні роботи, усуває неполадки в електричній мережі. До нього звертаються і як до завгоспа. Коли ж у районному Центрі первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) трапляються “завали”: не встигають машини «швидкої» на виклики в села, Павло Васильович – за кермо і в дорогу... Нерідко доводиться виїжджати прибірським медикам в родини, де ростуть 27 діток до одного року. А а старших (до 18 років) по всіх підпорядкованих амбулаторії населених пунктах – набагато більше. Також вони контро-люють роботу працівників ФАПів в Ораному та Пісках. У Карпилівці та Пироговичах ФАПи вже закриті. Тому в ці села приборяни також виїжджають – там потребують медичного нагляду як немовлята, так і люди старшого віку. Виконанням обов’язків кожного із своїх підлеглих задоволена завідуюча АЗПСМ (вона ж і лікар-стоматолог) Надія Дмитрівна КОСТЮЧЕНКО. Щодо проблем, то, каже, вирішують їх, як тільки виникають. Але зараз тут все в порядку: приміщення як ззовні, так і всередині торік ремонтували, медикаменти в наявності є, претензій до неуважного ставлення з боку медиків до пацієнтів немає. А це – чи не найголовніший фактор в роботі установи. Тетяна РЯБОКЛЯЧ. На знімку: колектив Прибірської АЗПСМ. Фото автора. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
17 июня 2014
|
Матеріальна база зміцнюється. А з кадрами – проблеми Традиційно у третю неділю червня ми відзначаємо своє професійне свято – День медичного працівника. Торік медицина району внаслідок реформування галузі розділилась на три рівні, у результаті чого стали діяти Центр первинної медикосанітарної допомоги, до складу якого входять фельдшерськоакушерські пункти та сільські медичні амбулаторії, Іванківська ЦРЛ, у складі якої – районна поліклініка, сім лікувальних відділень на 185 ліжкомісць, та Іванківська підстанція Вишгородської станції екстреної допомоги. Протягом останніх років дещо поліпшилась матеріальнотехнічна база ЦРЛ: за рахунок надання обладнання (нового рентгенівського апарату) департаментом охорони здоров’я Київської ОДА, а також – завдяки підтримці благодійників. Зокрема, за кошти гранту уряду Японії нам надійшло ендоскопічне обладнання, благодійного канадського фонду «Дітям Чорнобиля» – обладнання для моніторингу серцевосудинної системи. А благодійна організація «Громадянська ініціатива Чорнобиль – Допомога дітям, Вайтерсбург» протягом року забезпечує ЦРЛ перев’язувальним матеріалом, рукавичками, одноразовими шприцами тощо. Улітку нинішнього року плануємо отримати обладнання в рамках Європейського проекту «Оздоровчі та екологічні програми навколо Чорнобильської зони відчуження: постачання медичного устаткування та витратних матеріалів». У рамках цього ж проекту буде отримано діагностичне лабораторне, реанімаційне та обладнання для моніторингу за станом хворих на суму 1 мільйон 399 тисяч євро. Наприкінці минулого року за кошти Євросоюзу проведено ремонт частини приміщень лабораторії та окремих кабінетів поліклініки. Поряд з цим існують і проблеми у роботі нашої служби. Одна з основних – недостатнє фінансування галузі, що веде до постійного дефіциту кошторису та лікарських кадрів. При наявності 70 лікарських ставок у нас працюють 44 фахівці, що становить 62% від потреби. І все ж жителі, медичні працівники району мають велику надію, що нове керівництво держави буде надавати значну увагу питанням охорони здоров’я людей і фінансуватиме галузь за її потребами, а не за залишковим принципом. Користуючись нагодою, хочу привітати всіх колег, ветеранів праці з професійним святом. Бажаю міцного здоров’я, натхнення у праці, достатку і затишку в родинах, щастя, радості, мирного неба над головою, шани і поваги від людей. Оксана КАДУН, головний лікар Іванківського району. На знімку: медсестра Марина Олексіївна СЛИВА, лікаронколог Людмила Михайлівна ФЕЩЕНКО, старша медсестра поліклініки Тетяна Петрівна МАЛАШЕНКО, лікарневропатолог Петро Макарович БІЛЬКО, медсестра Галина Степанівна ШУМАК, лікаркардіолог Андрій Олексійович ХУТОРНИЙ. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
17 июня 2014
|
“У неї руки – ніжні, як у мами...” У денному стаціонарі, що діє при Іванківській центральній районній лікарні, працює медсестрою О.М. Сухоненко. Ця молода жінка має неабиякий авторитет і серед колег, і серед пацієнтів. У ній гарно поєднались врода і краса душі. У колективі задоволені не лише її роботою, а й поважають за характер. Санітарочка денного стаціонару Людмила Петрівна Григоренко говорить, що Ольга Миколаївна завжди з нею лагідна, доброзичлива, навіть допоможе при потребі. Вона завдячує медсестрі за хороше ставлення до неї, а це дуже приємно, коли на роботі до тебе добре ставляться, адже людина там проводить майже півжиття. Хорошої думки про медика і головна медсестра поліклініки Валентина Василівна Голуб: “Оленька – працьовита, турботлива, уважна, чемна, привітна”. Задоволений роботою Ольги Миколаївни і головний лікар комунального закладу Іванківської районної ради “Іванківський центр первинної медикосанітарної допомоги” Дмитро Леонідович Онопрієнко, який також добре відгукується про свою підлеглу: “Вона – професіонал своєї справи, медсестра від Бога. Бо не кожному дано так любити людей, як любить їх Ольга. Опікується своїми пацієнтами, немов малими дітьми. Не було таких випадків, аби від хворих були на неї скарги чи нарікання”. Дійсно, навіть до найвибагливіших людей вона вміє знайти підхід. І руки в неї ніжні (сама пересвідчилась у цьому) – як у мами: найболючіші уколи робить майже безболісно. Так само – легко – ставить і крапельниці. Люди за це вдячні Олі. Багато хороших відгуків про її роботу особисто чула від пацієнтів В.В. Панаріної, Т.М. Марченко, З.М. Сергієнко, М.В. Шевчук та багатьох інших. Усі вдячні Ользі Миколаївні за її вмілі руки, відкрите серце, за добре слово, за професіоналізм. ...Народилась О.М. Сухоненко у невеличкому мальовничому селі, що розкинулось серед луків і лісів – Малій Макарівці. З дитячих літ мріяла стати медсестрою: граючись з ляльками, лікувала їх. Батьки, сільські трудівники, прищепили і виховали у доньки любов до людей, до рідного краю, землі. Закінчивши школу, не роздумуючи, поїхала навчатись на медсестру. Можна було безкоштовно здобути професію фельдшера, але вона обрала платний факультет медсестер. Успішно закінчивши медучилище, у 2004 році повернулась у свій район. Працювала медсестрою у різних відділеннях ЦРЛ. Набувала досвіду і в терапевтичному, і в гінекологічному, і в дитячому відділеннях. А потім їй запропонували роботу на денному стаціонарі. Скрізь про медичку – лише схвальні відгуки. Ольга – заміжня, має доньку Анютку, яка вже закінчила другий клас. Заміж вийшла у Болотню. Якось поїхала туди до сестри Світлани в гості, а там запримітив її місцевий хлопець Андрій, закохався з першого погляду. Одружившись з Ольгою, не прогадав. Вона – господиня, яких ще треба пошукати... Вправна не лише в роботі, а й вдома. Ніби бджілка, порається біля землі. На грядках у неї є все, що потрібно в господарстві. Дуже любить квіти, вважаючи, що оселя без них – не оселя. А ще вона – хороший кулінар. Любить готувати та пригощати своїх рідних різними делікатесами, випічкою. Найбільше – торти. Які ж їх гарні випікає Оля! Тут уже її фантазії немає меж... Я бачила їх на фото і дивувалась, як можна витворити таке чудо! Рідні завжди з нетерпінням чекають свят, аби побачити, чим здивує їх вміла господиня. Адже щоразу в неї з’являються якісь нові страви. Колегимедики розповідають, що і їх часто пригощає своїми тортами. Спасибі батькам Ольги Миколаївни, що виховали таку гарну доньку, яку шанують люди і якою є за що пишатись! Валентина ГУРИН. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
17 июня 2014
|
Історія однієї фотографії - http://www.tribunapr... Цей знімок із сімейного архіву ветеранамедика, колишнього старшого фельдшера швидкої допомоги Ади Данилівни Мойсеєнко – майже 30літньої давності: зроблений у 1987 році у День медичного працівника. Тоді ще гостро ятрились душевні рани від вибуху на четвертому реакторі ЧАЕС і в кожного із медиків, адже багатьом із них довелось лікувати хворих ліквідаторів, евакуйованих із зони відчуження, вболівати за здоров’я рідних і близьких, особливо – дітей. Та керівники медичної галузі району, зокрема, головний лікар ЦРЛ Петро Романович Ярмолюк, голова райкому профспілки працівників охорони здоров’я Анатолій Митрофанович Воловик турбувались не лише про належну організацію діяльності очолюваної служби, а й про моральний дух підлеглих. З цією метою проводились різні заходи, в тому числі – й культурні. Як розповідає ветеран праці, колишня медсестра дитячого відділення Олена Петрівна Воєводська, вона, як культорганізатор профкому, організовувала дозвілля колегмедиків. У день професійного свята (квіткових магазинів тоді й у помині не було) вона нарвала цілу корзину польових ромашок (у декого з жінок їх видно на цьому фото), які дітки медиків при вході в актовий зал поліклініки вручали кожному учаснику заходу. Як і нині, тоді теж обов’язково запрошували на урочистості і працюючих медиків, і тих, хто перебував на заслуженому відпочинку. Як згадують А.Д. Мойсеєнко та О.П. Воєводська, у жителів району користувались шаною завідуюча інфекційним відділенням Валентина Іванівна Польова, завідуючий рентгенкабінетом Євгеній Павлович Доценко, завідуюча клінічною лабораторією Антоніна Капітонівна Бабаєва, педіатр Людмила Миколаївна Дідківська, фельдшер швидкої допомоги Марія Іванівна Гугленко, медсестри Єфросинія Єфремівна Макаренко, Катерина Давидівна Косолапова, Марія Іванівна Білоус, Алла Тимофіївна М’ягкохліб, Тамара Єфремівна Луб'янова, Зоя Дмитрівна Гурська, лаборант Віра Григорівна Токаревська, рентгенлаборанти Юлія Яківна Ягодинська, Надія Іванівна Кулик, Ніна Іванівна Лозенко, головна медсестра лікарні Анна Павлівна Лубська, старша медсестра поліклініки Олександра Юхимівна Давидова, санітарки Марія Іванівна Блоцька, Галина Григорівна Біліцька, Катерина Іванівна Онопрієнко та багато інших представників лікарського та середнього медперсоналу. На той час в галузі охорони здоров’я району працювало багато подружніх пар: Шелести, Марцьохи, Яремчуки, Крапивки, Печковські, Радуцькі, Мельничуки, Лозинські, Янішевські. Прибуло на Іванківщину багато молодих фахівців, серед яких – акушергінеколог Ніна Іванівна Андрієнко, педіатри Валентина Миколаївна Бойко, Ксенія Анатоліївна Макаренко та інші. Багато із тих, хто є на цьому фото, пішли уже із життя. Земля їм пухом і вічна пам’ять! А всім, хто нині працює у медичних закладах району, хто перебуває на пенсії, хай Бог дає довголіття, міцне здоров’я та всіх життєвих благ. Людмила ШУНКОВА. |
17 июня 2014
|
Дізнавшись, що під Коленцями, у таборі доброчинної християнської місії “Надія Єремії” знайшли прихисток біженці із м. Слов’янськ Донецької області – 39 дітей віком від 4-х до 12 років і 13 дорослих, ми родиною провідали їх, привезли гостинці – солодощі. У волонтерів – власників табору Ендрю і Дженіфер Келлі поцікавились, якої допомоги вони потребують. Виявилось, їм необхідні холодильник і продукти харчування. Щоб вирішити це питання, ми звернулись до підприємців С.Ю. Колчанова, О.А. Ляшевича, О.М. Журавель та О.І. Журавля, О.В. Жовтенка, М.І. Руденка, які завжди відгукуються на прохання громадян допомогти. Завдяки їх матеріальній підтримці, усі разом придбали холодильник та завезли його разом з продуктами у “Надію Єремії”. Зважаючи на те, що у Слов’янську нині тривають напружені бойові дії, і на той факт, що притулок соціальної опіки дитини “Вітрила Надії” у ньому розбомбили (а саме тут мешкали переселенці з цього міста), то, напевно, не скоро вони зможуть повернутись на батьківщину. Тому звертаюсь до підприємців, усіх небайдужих жителів району з проханням надати цим знедоленим дітям і дорослим, які прибули з ними, всіляку можливу допомогу. Окремо хочу звернутись до наших автоперевізників: допоможіть транспортом, аби ці діти змогли у літній період змістовно відпочити: з’їздити до Києва у цирк, зоопарк, інші цікаві місця. Василь ЛАПЕНКО, голова ради підприємців при Іванківській РДА.ПРОЯВІМО НЕБАЙДУЖІСТЬ І МИЛОСЕРДЯ! |
17 июня 2014
|
| Закрыть |
